ЕКОНОМІКА І УПРАВЛІННЯ

РОЛЬ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВАМИ ТРАНСПОРТУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

2026-07-16T17:37:30+00:00

У статті досліджено роль економічної діагностики в системі управління підприємствами транспортної галузі в умовах воєнного стану, а також обґрунтовані пріоритетні шляхи її вдосконалення. Визначено, що за останні роки відбулася еволюція економічної діагностики від інструменту фінансового аналізу до цілісної системи стратегічного управління, що дозволяє підприємствам адаптуватися до умов високої невизначеності та виявляти приховані резерви зростання. Специфіка діагностики вітчизняних підприємств транспортної сфери в умовах воєнного стану пов’язана як з дослідженням їх ринкових позицій, так і оцінкою внутрішнього стану підприємств.

Доведено, що основними завданнями економічної діагностики за умов воєнного стану є: оцінювання підприємств транспорту на основі моделювання їх параметрів за різними сценаріями розвитку; моніторинг основних індикаторів діяльності підприємства на основі максимальної автоматизації аналітичних процедур за допомогою цифрових технологій для миттєвого збору даних та швидкого ухвалення управлінських рішень; оцінювання відповідності суб’єктів господарювання критеріям стійкості з метою підвищення їхньої інвестиційної привабливості.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні необхідності інтеграції у систему діагностичних показників індексу цифрової зрілості підприємства та факторів екологічної, соціальної і корпоративної відповідальності. Сформовані аналітичні рішення та рекомендації дозволяють менеджменту оперативно реагувати на виклики нестабільного середовища, забезпечуючи життєздатність та стратегічний розвиток суб’єктів господарювання транспортної галузі.

Трансформація економічної діагностики у напрямку цифровізації та врахування інтересів різних груп зацікавлених осіб визначена як важлива умова для забезпечення інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності підприємств транспорту під час кризи.

Посилання

Статистичний збірник «Транспорт України. 2024» / Державна служба статистики України ; за ред. І. Петренко. Київ, 2025. 92 с. URL: https://stat.gov.ua/uk/publications/transport-ukrayiny-2024.
Kryvovyazyuk I. Business diagnostics as a universal tool for study of state and determination of corporations development directions and strategies. Academy of Strategic Management Journal. 2021. Vol. 20, № 2. URL: https://www.abacademies.org/articles/business-diagnostics-as-a-universal-tool-for-study-of-state-and-determination-of- corporations-development-directions-and-strategie-10423.html.
Senyk I. Peculiarities of diagnostics application at the stage of strategic changes in the enterprise's environment. Three Seas Economic Journal. 2025. Vol. 6, № 1, рр. 64-68. DOI: https://doi.org/10.30525/2661-5150/2025-1-10
Chorniy B., Honsor Y. A Mechanism for Diagnosing the Activities of Enterprises in a Competitive Environment. Path of Science. 2024. Vol. 10, № 1, рр. 3008-3014. DOI: http://dx.doi.org/10.22178/pos.100-8 (in Ukrainian).
Замлинський В. А., Жук Н. Л., Осик С. В., Мартіянова М. П. Сучасна бізнес-діагностика: цифрова зрілість та відновлення екосистем. Український журнал прикладної економіки та техніки. 2023. Том 8. № 3. С. 18-25. DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2023-3-2
Вербівська Л. Система діагностики стратегічного розвитку підприємств: євроінтеграційний контекст. Цифрова економіка та економічна безпека. 2025. №2(17). С. 26-32. https://doi.org/10.32782/dees.17-4. https://dees.iei.od.ua/index.php/journal/article/view/618/597
Бабій І., Сеник І. Формування стратегій розвитку підприємств за сучасних методів діагностики. Трансформаційна економіка. 2023. №5(05). С. 14-17. DOI: https://doi.org/10.32782/2786-8141/2023-5-2
Кононенко Ж. А., Карнаухова Г. В. Фактори цифровізації в аналітичній діяльності підприємств. Економіка: реалії часу. 2023. №6 (70). С. 62-69. DOI: http://dx.doi.org/10.15276/ETR.06.2023.8
Соловйов І. О., Брайловський І. А., Рябенко Г. М. Діагностика бізнес-потенціалу підприємства в умовах війни. Економіка та суспільство. 2025. № 71. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-71-136
Бужимська К. О., Желіховська М. В. Сучасні тенденції та моделі розвитку підприємництва в умовах цифрової економіки. Підприємництво і торгівля. 2021. № 28. С. 15-19. DOI: https://doi.org/10.36477/2522-1256- 2021-28-02
Ложачевська О. М., Марціпака В. М. Інноваційний розвиток транспортного комплексу в умовах цифрової трансформації. Проблеми сучасних трансформацій. 2023. №10. DOI: https://doi.org/10.54929/2786- 5738-2023-10-04-10.
Використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємствах: використання мережі інтернет, програмного забезпечення для бізнесу, послуг хмарних обчислень, штучного інтелекту / Державна служба статистики України. 2025. URL: https://vikpt_ns.xlsx.
Кіржецька М., Кіржецький Ю. ESG-критерії в системі стратегічного контролінгу бізнесу. Галицький економічний вісник. 2025. №1 (92). С. 28-33. URL: https://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/lib/48383/2/GEJ_2025v92n1_Kirzhetska_M-ESG_criteria_in_the_strategic_28-pdf
Галицький Б. Ю., Спіцина А. Є. Конкурентний бенчмаркінг в управлінні конкурентоспроможністю автотранспортного підприємства в умовах цифровізації. Modern Engineering and Innovative Technologies. 2025. № 40-04. С. 134-148. URL: https://www.moderntechno.de/index.php/meit/article/view/meit40-04-059 15. Кірсанова В. В., Самсонова В. О. Фінансова діагностика в умовах воєнного стану. Економіка: реалії часу. Науковий журнал. 2025. № 1 (77). С. 30-37. URL: https://economics.net.ua/files/archive/2025/No1/30.pdf

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ХОЛОДОВИМИ ЛАНЦЮГАМИ ПОСТАЧАННЯ ШВИДКОПСУВНОЇ ПРОДУКЦІЇ

2026-07-16T17:51:24+00:00

У статті досліджено теоретичні засади формування та управління холодовими ланцюгами постачання швидкопсувної продукції. Розкрито особливості функціонування холодових ланцюгів постачання та визначено їх відмінності від традиційних логістичних систем, що полягають у необхідності забезпечення безперервного температурного режиму, координації матеріальних, інформаційних і сервісних потоків, а також дотримання нормативно-правових вимог на всіх етапах руху продукції. Проведено аналіз сучасних наукових підходів до дослідження холодових ланцюгів постачання, що дозволило систематизувати основні напрями розвитку наукової думки, визначити особливості трактування поняття «холодовий ланцюг» та встановити наявність різних підходів до розуміння його сутності. На основі узагальнення існуючих підходів уточнено сутність поняття «холодовий ланцюг постачання» шляхом формування авторського трактування, відповідно до якого холодовий ланцюг розглядається як інтегрована система управління матеріальними, інформаційними та сервісними потоками із забезпеченням безперервного дотримання встановлених температурних режимів на всіх етапах руху швидкопсувної продукції. Систематизовано основні елементи типового холодового ланцюга постачання швидкопсувної продукції, визначено взаємозв'язок логістичних процесів, інформаційного забезпечення, мультимодальних перевезень та забезпечувальних факторів, що впливають на ефективність його функціонування. Узагальнено нормативно-правове забезпечення функціонування холодових ланцюгів постачання в Україні та виокремлено особливості державного регулювання у сферах обігу медичних препаратів, харчових продуктів і ветеринарних засобів. Обґрунтовано, що ефективне управління холодовими ланцюгами постачання потребує комплексного поєднання організаційних, економічних, інформаційних і нормативно-правових складових, які забезпечують збереження якості та безпечності швидкопсувної продукції протягом усього логістичного циклу.

Посилання

Крикавський Є. В., Наконечна Т. В. Від холодної логістики до ланцюгів холодних поставок. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Логістика. 2016. № 846. С. 79–84. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPL_2016_846_16
Ануфрієва Т. Функціонування ланцюгів постачання швидкопсувних продуктів в реаліях ведення торговельного бізнесу в Україні. Економіка та суспільство. 2024. № 60. DOI: https://doi.org/10.32782/2524- 0072/2024-60-122
Ануфрієва Т., Мацюк В., Шраменко Н., Ільченко Н., Приймук О., Лебідь В. Побудова імітаційної моделі перевезення швидкопсувних вантажів за змінними маршрутами. Східно-Європейський журнал підприємницьких технологій. 2023. № 4(122). С. 42–51. URL: https://journals.uran.ua/eejet/article/view/277948/272732
Koszorek M., Huk K. Selected logistics processes in the flow of perishable products. Acta Logistica. 2020. Vol. 7, No. 3. P. 209–215. DOI: https://doi.org/10.22306/al.v7i3.181
Naumenko M., Valiavska N., Saiensus M., Ptashchenko O., Nikitiuk V., Saliuk A. Optimization Model of the Enterprise Logistics System Using Information Technologies. International Journal of Management. 2020. Vol. 11, No. P. 54–64. URL: https://ssrn.com/abstract=3628982
Shashi, Ertz M., Centobelli P., Cerchione R. Shaping the Future of Cold Chain 4.0 Through the Lenses of Digital Transition and Sustainability. IEEE Transactions on Engineering Management. 2024. Vol. 71. P. 2812–2828. DOI: https://doi.org/10.1109/TEM.2022.3194208
Immunization in Practice: A Practical Guide for Health Staff. Module 2: The Vaccine Cold Chain. Geneva : World Health Organization, 2015. 26 p. URL: https://cdn.who.int/media/docs/default- source/searo/india/publications/immunization-handbook-107-198-part2.pdf
What is a Cold Chain? UNICEF Supply Division. URL: https://www.unicef.org/supply/what-cold-chain
What is the Cold Chain? Cold Chain Federation. URL: https://www.coldchainfederation.org.uk/what-is-the- cold-chain/
Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів : Закон України від 23 груд. 1997 р. № 771/97-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80
Про затвердження Вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) : наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01.10.2012 № 590. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1704-12
Про систему громадського здоров'я : Закон України від 06 верес. 2022 р. № 2573-IX. База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20
Про затвердження Гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів тваринного походження : наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20.10.2022 № 813. База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1409-22
Про ветеринарну медицину : Закон України від 04 лют. 2021 р. № 1206-IX. База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1206-20 (дата звернення: 30. 06.2026).

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2026-07-16T17:56:16+00:00

У статті досліджено вплив цифрової трансформації системи управління на конкурентоспроможність підприємства в умовах розвитку цифрової економіки та посилення динамічності ринкового середовища. Обґрунтовано, що цифровізація бізнес-процесів і впровадження сучасних цифрових технологій є важливими чинниками підвищення ефективності управління, адаптивності підприємств до зовнішніх змін та формування їхніх довгострокових конкурентних переваг.

Визначено сутність цифрової трансформації системи управління як комплексного процесу інтеграції цифрових технологій у всі функціональні сфери діяльності підприємства, що супроводжується зміною управлінських підходів, організаційної культури та бізнес-моделей. Доведено, що цифрова трансформація сприяє підвищенню якості управлінських рішень завдяки використанню інструментів бізнес-аналітики, великих даних, штучного інтелекту, хмарних сервісів та автоматизованих інформаційних систем.

Проаналізовано основні напрями впливу цифрової трансформації на конкурентоспроможність підприємства, серед яких оптимізація бізнес-процесів, зниження операційних витрат, підвищення продуктивності праці, прискорення інноваційної діяльності, покращення взаємодії зі споживачами та розширення можливостей виходу на нові ринки. Встановлено, що цифрові технології забезпечують оперативне отримання та обробку інформації, підвищують гнучкість управління та сприяють швидкому реагуванню на зміни ринкової кон’юнктури.

Особливу увагу приділено взаємозв’язку між рівнем цифрової зрілості підприємства та його здатністю забезпечувати стійкі конкурентні позиції. Обґрунтовано, що успішність цифрової трансформації значною мірою залежить від рівня цифрових компетентностей персоналу, готовності керівництва до управління змінами, наявності відповідної цифрової інфраструктури та ефективної стратегії розвитку.

Зроблено висновок, що цифрова трансформація системи управління є стратегічним інструментом підвищення конкурентоспроможності підприємства, оскільки забезпечує зростання ефективності діяльності, інноваційного потенціалу та клієнтоорієнтованості. У сучасних умовах господарювання саме цифровізація управління стає ключовою передумовою сталого розвитку підприємств та зміцнення їхніх ринкових позицій.

Посилання

Базик О., Гринько Т. Моделі управління в умовах цифрової економіки: світовий досвід та українські реалії. Цифрова економіка та економічна безпека. 2025. №4 (19). С. 374-382. DOI: https://doi.org/10.32782/dees.19-54
Косіюк О., Рєпін М. Цифрова трансформація системи управління бізнес-процесами на підприємствах в умовах нестабільності. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences. 2025. №348(6). С. 592-598. DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2025-348-6-85
Yanovska V., Levchenko O., Tvoronovych V., Bozhok A. Digital transformation of the Ukrainian economy: digitization and transformation of business models. 2019. In SHS Web of Conferences (Vol. 67, p. 05003). EDP Sciences. DOI: https://doi.org/10.1051/shsconf/20196705003
Irtyshcheva I., Kim V., Kletsov Y. Managing business processes in the conditions of the development of the digital economy: global and national experiences. Baltic Journal of Economic Studies. 2022. № 8(5). P. 101-107. DOI: https://doi.org/10.30525/2256-0742/2022-8-5-101-107
Крилов Д. В. Трансформація моделей управління підприємством в умовах цифрових змін. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління. 2025. № 20. DOI: https://doi.org/10.54929/2786-5738- 2025-20-04-01
Терлецька Ю. Управління розвитком підприємства в умовах цифрової трансформації бізнесу. Економіка та суспільство. 2023. Вип. 54. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-54-2
Коваль К., Драгун В. Трансформація системи менеджменту підприємств в умовах цифровізації сфери фінансових послуг. Науковий вісник Полісся. 2025. №2 (29). С. 200–214. DOI: https://doi.org/10.25140/2410-9576- 2024-2(29)-200-214
Будько О. В., Жиленко Д. М. Формування системи управління підприємством в умовах цифрової економіки. Економіка та управління підприємствами. 2024. № 2 (9). С. 49–57. DOI: https://doi.org/10.31319/2709-2879.2024iss2(9).318845pp49-57
Ігнатьєва І. А., Клименко Н. А., Сербенівська А. Ю. Трансформація системи управління підприємством на засадах цифрової економіки. Наукові записки НаУКМА. Економічні науки. 2025. Т. 10, вип. 1. C. 100-106. DOI: https://doi.org/10.18523/2519-4739.2025.10.1.100-106
Котвицька Н. М., Куриленко О. В., Римарцов В. В., Заславець С. М. Цифровізація управління підприємствами як фактор підвищення ефективності та оптимізації формування прибутку. Актуальні питання економічних наук. 2026. №21. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.19398136
Коба В., Князєв А. Трансформація системи управління підприємством під впливом інноваційних технологій. Economic Synergy. 2026. №1. С. 104–116. DOI: https://doi.org/10.53920/ES-2026-1-7

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ПОСЛУГИ В ЕКСПОРТНІЙ МОДЕЛІ УКРАЇНИ: ДИНАМІКА, СТРУКТУРНІ ЗРУШЕННЯ ТА МІЖНАРОДНЕ ПОЗИЦІОНУВАННЯ

2026-07-16T18:03:34+00:00

У статті досліджено роль інтелектуальних послуг в експортній моделі України в умовах цифровізації світової економіки, трансформації міжнародної торгівлі та зростання значення знаннєво орієнтованих видів діяльності. Обґрунтовано, що інтелектуальні послуги є важливим сегментом формування експортного потенціалу країни, оскільки вони поєднують високу частку знань, професійних компетенцій, цифрових технологій і доданої вартості, а також є менш залежними від фізичної логістики порівняно з товарним експортом.

На основі статистичних даних UNCTADstat проаналізовано динаміку, структуру та міжнародне позиціонування експорту інтелектуальних послуг України. Особливу увагу приділено таким складовим, як телекомунікаційні, комп’ютерні та інформаційні послуги, інші бізнес- послуги, а також платежі за використання інтелектуальної власності. Визначено, що інтелектуальні послуги відіграють помітну роль у сервісному експорті України та формують один із найбільш перспективних напрямів її участі у міжнародному поділі праці.

Доведено, що розвиток експорту інтелектуальних послуг може частково компенсувати обмеження, пов’язані зі слабшою товарною high-tech базою України, та сприяти посиленню її конкурентних позицій на міжнародних ринках.

Посилення ролі інтелектуальних послуг пов’язане насамперед із розвитком комп’ютерних послуг, цифрових компетенцій і здатністю працювати на міжнародних ринках, водночас структура експорту залишається нерівномірною через слабшу роль R&D-послуг та комерціалізації інтелектуальної власності. Подальший розвиток цього сегмента потребує збереження кадрового потенціалу, розширення інноваційної екосистеми, підтримки власних цифрових продуктів, інжинірингових і консалтингових послуг та посилення зв’язку між наукою, бізнесом і міжнародними ринками. Інтелектуальні послуги доцільно розглядати не лише як окремий напрям зовнішньої торгівлі, а й як важливий чинник модернізації експортної моделі України та її інтеграції у глобальні ринки.

Посилання

Батракова Т., Фоменко С. Сучасний стан зовнішньої торгівлі України в умовах економічної нестабільності. Цифрова економіка та економічна безпека. 2023. № 4 (04). С. 56-62. DOI: https://doi.org/10.32782/dees.4-10
Притула Х.М., Заіка О.О. Розвиток торговельно-економічного співробітництва України та ЄС в умовах глобальних трансформаційних процесів. Ефективна економіка. 2023. №8. URL: https://www.nayka.com.ua/index.php/ee/article/view/1986
Притула Х., Кирик І. Оцінення структури та динаміки зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС. Економіка та суспільство, 2023 (54). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-54-60
Редько К., Ткаченко І. Аналіз структури міжнародної торгівлі України з ЄС. Економічний вісник НТУУ " Київський політехнічний інститут”. 2021. № 18. С.39-43. DOI: https://doi.org/10.20535/2307- 5651. 18.2021.231178
Шепель Т. В. Сучасні реалії та перспективи розвитку зовнішньої торгівлі України. Бізнес Інформ. 2021. №1. C. 49–58. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2021-1-49-58
Ковбатюк М.В., Шкляр В.В., Ковбатюк Г.О., Пєтухов А.С. Трансформаційні зміни в структурі міжнародної торгівлі. Управління змінами та інновації. 2026. №17. С. 250-257. DOI: https://doi.org/10.32782/CMI/2026 -17-39
Ковбатюк М.В., Ковбатюк Г.О., Шкляр В.В., Пєтухов А.С. Аналіз сучасного стану зовнішньоторговельних відносин України за видами торговельних потоків. Науковий журнал «ECONOMIC SYNERGY», випуск 2 (12), 2024. С. 85-104. DOI: https://doi.org/10.53920/ES-2024-2-6
World Bank. Ukraine and the World Bank Group: Supporting Ambitious Policy Reforms to Restore Sustainable Growth and Strengthen Public Services. World Bank, 2019. URL: https://www.worldbank.org/en/results/2019/04/12/the-world-bank-group-and-ukraine-supporting-ambitious-policy- reforms-to-restore-sustainable-growth-and-strengthen-public-services
UN Trade and Development (UNCTAD). UNCTADstat Data Centre. International Trade in Services Statistics. UNCTAD. URL: https://unctadstat.unctad.org/datacentre/
UN Trade and Development (UNCTAD). Digital Economy and Technology. UNCTADstat Data Hub. URL: https://unctadstat.unctad.org/insights/theme/254
UN Trade and Development (UNCTAD). Developing Economies Surpass $1 Trillion Mark in Digitally Deliverable Services Exports. UNCTAD, 2024. URL: https://unctad.org/news/developing-economies-surpass-1-trillion- mark-digitally-deliverable-services-exports
International Telecommunication Union. Ukraine Digital Development Country Profile. ITU, 2025. URL: https://www.itu.int/en/ITU-D/Regional- Presence/Europe/Documents/Publications/2025/Final_Ukraine%20Digital%20Development%20Country%20Profile%2 0version%203.0.pdf
OECD. Building Back a Better Innovation Ecosystem in Ukraine. OECD Publishing, 2024. URL: https://www.oecd.org/en/publications/building-back-a-better-innovation-ecosystem-in-ukraine_85a624f6-en.html

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ ПРОДУКТОВОЇ АНАЛІТИКИ

2026-07-16T18:07:59+00:00

Автором статті досліджено особливості інтеграції технологій штучного інтелекту (ШІ) та машинного навчання (МШ) в сучасні інформаційні системи продуктової аналітики. Актуальність теми зумовлена переходом цифрового бізнесу від реактивної обробки даних до проактивного моделювання та проектування користувацького досвіду в реальному часі. У роботі порівняно аналітичні контексти моделей Business-to-Business (B2B) та Software as a Service (SaaS), визначено ключові продуктові метрики (NRR, LTV, Churn, TTV) та оцінено економетричну ефективність алгоритмів (XGBoost, LSTM, NLP) у задачах прогнозування відтоку клієнтів.

Наукова новизна дослідження полягає в систематизації та порівнянні архітектурних рішень провідних платформ Amplitude, Mixpanel, Heap, PostHog та Hex. Виявлено технологічний зсув від простих інтерфейсів природної мови до автономних ієрархічних мультиагентних систем, що здатні самостійно виявляти аномалії та формулювати продуктові гіпотези. Досліджено роль нового стандарту Model Context Protocol (MCP) у побудові семантичних хабів підприємств для крос-системного аналізу даних із Stripe, Shopify, Google Ads та CRM-систем.

Критично проаналізовано методологічні ризики «інтуїтивної аналітики» (vibe analytics) та «відмивання впевненості» (confidence laundering), які виникають при делегуванні аналізу ШІ- моделям без перевірки економетричних припущень. Обґрунтовано концепцію «Аналітичного контракту» як програмного бар'єра контролю, а також впровадження метрики Override Rate (частка коригування рішень ШІ користувачем) як ключового випереджаючого індикатора деградації моделей.

Посилання

Міністерство цифрової трансформації України. Державна стратегія розвитку штучного інтелекту в Україні на 2024–2027 роки. URL: https://thedigital.gov.ua/news/technologies/.
Amplitude AI Analytics Platform URL: https://amplitude.com/ai-analytics-platform (дата звернення: 28. 06.2026).
Arbour J., Bojinov I., Feller A., Ni X. The Analysis Contract: Governing "Vibe Methodology" in AI-assisted Product Analytics. arXiv preprint. 2026. URL: https://arxiv.org/html/2605.08071v1
Borysova T., Dudar V. Optimization of B2B targeting for digital products of IT enterprises based on the analysis of product policy and global consumer behavior. Галицький економічний вісник. 2026. С. 206–214. DOI: https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2026.01.
Google Analytics. Google for Developers. URL: https://developers.google.com/analytics (дата звернення: 28. 06.2026).
Lysenko I., Khomenko I., Babachenko L., Ilchuk V. Innovation marketing within the system of market analytics and enterprise product policy formation. Київський економічний науковий журнал. 2026. № 12. DOI: https://doi.org/10.32782/2786-765X/2026-12-14..
Mishchenko E., Smirnova I. Leveraging Artificial Intelligence for Scalable Customer Success in Mobile Marketing Technology: A Systematic Review and Strategic Framework. American Impact Review. 2026. URL: https://americanimpactreview.com/articles/e2026007.pdf
Mixpanel: AI Digital Analytics Platform for Product Teams. URL: https://mixpanel.com/home/ (дата звернення: 28.06.2026).
Neursu V. M. K., Vuyyuru R. K. R., Kilaru K. From Data to Decisions: AI in SaaS Product Analytics and Customer Experience Optimization. Sarcouncil Journal of Public Administration and Management. 2025. Vol. 4, no. 2. P. 1-8. https://doi.org/10.5281/zenodo.15046839
Zare Z., Islam Sifat A., Karatas M. Data analytics and ML for personalization in tech marketing. Journal of Soft Computing and Decision Analytics. 2025. Vol. 3(1). Pp. 92–111. DOI: 10.31181/jscda31202562.

РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОЇ ЛОГІСТИКИ УКРАЇНИ ЧЕРЕЗ ЗАСТОСУВАННЯ МИТНОГО РЕЖИМУ МИТНОГО СКЛАДУ В УМОВАХ ВІЙНИ

2026-07-16T18:11:12+00:00

У статті досліджено логістичні виклики у зовнішній торгівлі України в умовах повномасштабної війни. Встановлено, що руйнування транспортної інфраструктури, блокування чорноморських портів і переорієнтація вантажопотоків на західний кордон суттєво змінили конфігурацію міжнародної логістики держави. Проаналізовано нові маршрути постачання товарів до та з України, зокрема автомобільні й залізничні перевезення через європейські «коридори солідарності», річкові перевезення Дунаєм через порти Ізмаїл, Рені та Кілія, а також частково відновлений морський шлях Чорним морем. Визначено, що диверсифікація маршрутів відбувається нерівномірно та супроводжується суттєвим подорожчанням і подовженням термінів доставки товарів.

У результаті дослідження виявлено ключові логістичні проблеми: невідповідність ширини колії 1520/1435 мм на західному кордоні, перевантаження прикордонної інфраструктури, утворення черг на пунктах пропуску, зростання транспортних витрат та необхідність гнучкого визначення кінцевого покупця, маршруту або строку сплати митних платежів після ввезення товару. Для мінімізації зазначених ризиків обґрунтовано доцільність використання логістичних схем на основі митного режиму митного складу, який дозволяє тимчасове зберігання товарів без сплати митних платежів на строк до 1095 днів відповідно до Митного кодексу України. Розроблено логістичні схеми як для товарів, що імпортуються в Україну для внутрішнього споживання, так і для товарів, що прямують транзитом до третіх країн. Запропоновані рішення спрямовані на підвищення стійкості зовнішньоторговельної логістики України, зниження митно-логістичних ризиків та поглиблення інтеграції з ринком Європейського Союзу відповідно до положень Угоди про асоціацію та Поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі (DCFTA). Практичне значення дослідження полягає у можливості використання розроблених логістичних схем суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності для оперативного реагування на змінні ринкові та безпекові умови.

Посилання

Novikova A., Symonenko R. Sea ports of Ukraine during the Russian aggression. European Journal of Maritime Research. 2022. Vol. 1, No 1. P. 7–10.
Стрелко О. Г., Бердниченко Ю. А., Горецький О. А., Карнасюк І. М. Вплив ініціативи EU-Ukraine Solidarity Lanes на трансформацію залізничної логістики експорту зернових України у 2022–2025 рр. Системи і технології. 2026. Т. 72, № 2. С. 339–348. DOI: 10.32782/2521-6643-2026-2-72.41.
Європейська Комісія. Solidarity Lanes: EU-Ukraine transport corridors, statistical overview, 2022–2026. URL: https://transport.ec.europa.eu/transport-themes/eu-solidarity-lanes-ukraine_en
Lousada S., Delehan S., Naranjo Gómez J. M., Gallardo J. M., Mandryk O., Khorolskyi A. Bridging the gap: Overcoming the 85 mm railway gauge difference between Ukraine and Europe using principles of circular economy and European service quality standards. Journal of Infrastructure, Policy and Development. 2024. Vol. 8, No 16. Art. DOI: 10.24294/jipd10555.
Миськів Г.В., Кладько А.-І.Б. Міжнародна логістика України в умовах військової агресії. Економіка та суспільство. 2025. Випуск 79. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-79-107
Короткий Б.В., Боняр С.М. Перебудова логістичних ланцюгів в Україні: нові виклики та можливості. International scientific journal «Grail of Science». 2025. № 58. С.558-565. DOI: https://doi.org/10.36074/grail-of- science.14.11.2025.064
Yanovska V., Król M., Pittman R. The logistics of grain exports from wartime Ukraine: What are the highest priority areas to address? Transportation Research Interdisciplinary Perspectives. 2025. Vol. 30. Art. 101363. DOI: 10. 1016/j.trip.2025.101363.
Semenenko O., Tolok P., Onofriichuk A., Onofriichuk V., Chernyshova I. Improving Ukrainian grain export supply chains: an inclusive approach. International Journal of Environmental Studies. 2023. Vol. 80, No 2. P. 314–323. DOI: 10.1080/00207233.2023.2177426.
Jacyna-Gołda I., Shmygol N., Gavkalova N., Salwin M. Sustainable development of intermodal freight transportation through the integration of logistics flows in Ukraine and Poland. Sustainability. 2024. Vol. 16, No 1. Art. DOI: 10.3390/su16010267.
Vošta M., Musiyenko S., Abrhám J. Ukraine-EU Deep and Comprehensive Free Trade Area as Part of Eastern Partnership initiative. Journal of International Studies. 2016. Vol. 9, No 3. P. 21–35. DOI: 10.14254/2071- 8330. 2016/9-3/2
Rabinovych M. EU external differentiated integration as a crisis response tool? Evidence from Ukraine. West European Politics. 2025. Vol. 48, No 5. P. 1216–1241. DOI: 10.1080/01402382.2024.2401246.
Авраменко Н. Л., Кульганік О. М. Роль митних експертиз у зовнішньоекономічній діяльності суб’єктів підприємництва. Економіка та суспільство. 2023. № 57. DOI: 10.32782/2524-0072/2023-57-21.
Національний інститут стратегічних досліджень. Розвиток транспортної інфраструктури західних областей України в умовах війни: аналітична записка. Київ, 2022. URL: https://niss.gov.ua (дата звернення: 11. 07.2026).
Митний кодекс України : Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI (у чинній редакції). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17
Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (розд. IV, гл. 5 «Митні питання та сприяння торгівлі»). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011

ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА

2026-07-16T18:17:01+00:00

Стаття присвячена вивченню поглядів зарубіжних і вітчизняних вчених на визначення поняття «стратегія підприємства». У статті розглянуто та узагальнено основні визначення поняття «стратегія підприємства», які сформовані вченими з використанням різних точок зору на термінологію та підходів до цього процесу. Додатково розглянуто концептуальні підходи до поняття стратегії підприємства та розуміння стратегії підприємства. Автором сформовано власне визначення поняття «стратегія підприємства».

Сьогодні особливо важливим для підприємства стає питання визначення стратегії власної діяльності та забезпечення свого розвитку, що створює основу для прийняття важливих управлінських рішень для досягнення найвищих результатів та цілей. При цьому діяльність підприємства здійснюється у нестабільному ринковому середовищі, що постійно змінюється та швидко розвивається, зазнає ринкової трансформації та переформатування.

Разом з цим майбутню стратегію підприємства визначають набір базових чинників (факторів) – місія підприємства, конкурентні переваги, продукція підприємства, економічний потенціал тощо. Розкрито суть таких чинників для розуміння їх впливу на формування стратегії підприємства.

Додатково розглянуто основоположні вимоги, які встановлюються до стратегії підприємства, та ключові елементи, які формують основу стратегії підприємства. Разом з цим акцентовано увагу на перевагах у конкурентній боротьбі та досягненні високих результатів діяльності підприємствами, які використовують стратегічний підхід до управління та мають відповідну стратегію.

Здійснено короткий опис важливості стратегії для досягнення цілей створення та діяльності підприємства. Пріоритетом у системі цілей для підприємства стають економічні цілі – отриманням прибутку, забезпечення подальшого розвитку підприємства та його ефективної господарської діяльності.

Посилання

Василига С. М. Поняття стратегії розвитку підприємства. Економіка та держава. 2020. № 1. С. 121–125.
Гудзь О. І. Стратегія розвитку підприємства: сутність та класифікація. Економіка і суспільство. 2018. Вип. С. 346–348.
Дикань В. Л., Токмакова І. В., Чорнобровка І. В. Антикризовий інструментарій стратегії державного управління малим і середнім бізнесом. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2025. № 89. С. 9–19. URL: nbuv.gov.ua
Довбня С. Б., Папуша І. В. Сутність стратегії підприємства та класифікація її видів. Економічний вісник Дніпровської політехніки. 2023. № 2. С. 152–160. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evngu_2023_2_20
Клівець П. Г. Стратегія підприємства : навч. посіб. Київ : Академвидав, 2007. 320 с.
Кононова І. В. Класифікація стратегій розвитку соціально-економічних систем. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2017. Вип. 12, ч. 1. С. 167–171. URL: uzhnu.uz.ua
Мескон М., Альберт М., Хедоурі Ф. Основи менеджменту / пер. з англ. А. Олійник. Київ : Основи, 2000. 810 с.
Портер М. Конкурентна стратегія: методи аналізу галузей і конкурентів / пер. з англ. А. Олійник, Р. Скільський. Київ : Наш Формат, 2020. 416 с.
Саєнко М. Г. Стратегія підприємства : підручник. Тернопіль : Економічна думка, 2006. 390 с.
Стратегічне управління підприємством : навч. посіб. / В. Л. Дикань та ін. Харків : УкрДУЗТ, 2017. 274 с.
Стратегія підприємства : навч. посіб. / В. Д. Савченко, М. І. Байдик, Р. М. Шелудько ; Харк. нац. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. Харків : ХНАУ, 2004. 206 с.
Череп О. Г., Веремеєнко О. О. Формування стратегії розвитку підприємства. Актуальні проблеми економіки. 2024. № 7(277). С. 320-325. DОІ: https://doi.org/10.32752/1993-6788-2024-1-277-320-325
Чернишева, О. М., Авдієнко, В. А. (2025). Формування стратегії підприємства: теоретичний аспект. Актуальні проблеми сталого розвитку, 2(9), 364-371. DОІ: https:// doi.org/10.60022/2(9)-42S
Ansoff H. I. Corporate Strategy: An Analytic Approach to Business Policy for Growth and Expansion. New York : McGraw-Hill, 1965. 224 p.
Chandler A. D. Strategy and Structure: Chapters in the History of the Industrial Enterprise. Cambridge, Mass. : MIT Press, 1998. 480 p.
Higgins J. M. Strategic Management: Concepts and Cases. Chicago : Dryden Press, 1993. 921 p.
Karlöf B. Business Strategy: Guidelines for Strategy Development and Implementation. London : Macmillan, 1989. 161 p.
Mintzberg H., Ahlstrand B., Lampel J. Strategy Safari: A Guided Tour Through The Wilds of Strategic Management. New York : Free Press, 1998. 416 p.

ЕВОЛЮЦІЯ ПІДХОДІВ ДО УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ У ТРАНСПОРТНІЙ ГАЛУЗІ: ВІД КЛАСИЧНИХ КОНЦЕПЦІЙ ДО СТРАТЕГІЧНОГО HRM

2026-07-16T18:21:32+00:00

У статті досліджено теоретико-методологічні засади управління персоналом підприємств транспортної галузі в контексті сучасних викликів цифровізації та стратегічного розвитку організацій. На основі систематизації наукових підходів вітчизняних і зарубіжних дослідників виокремлено чотири ключові напрями інтерпретації поняття «управління персоналом»: класичний управлінський, соціально-організаційний, інноваційно-технологічний та стратегічний. Проведено порівняльний аналіз наукових поглядів на категорію «стратегія», що дозволило простежити еволюцію цього поняття – від довгострокового плану розподілу ресурсів до комплексної системи управлінських рішень, орієнтованих на формування конкурентних переваг та адаптацію до змін зовнішнього середовища.

Особливу увагу приділено дослідженню концептуальної взаємозалежності між загальною стратегією підприємства та стратегією управління персоналом, яка розглядається як довгострокова система цілей, принципів і заходів, спрямованих на ефективне використання людського капіталу. Висвітлено галузеву специфіку управління персоналом на транспортних підприємствах, зокрема підвищені вимоги до безпеки, нерегулярні режими праці та необхідність оперативного прийняття управлінських рішень. Акцентовано увагу на сучасних тенденціях цифровізації HR-процесів як чинника підвищення ефективності кадрового менеджменту в галузі.

Посилання

Гавловська Н. В. Сучасні технології управління персоналом підприємства. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2022. № 3. С. 310–315. URL: https://journals.khnu.km.ua/vestnik/wp-content/uploads/2023/01/2022-310-51.pdf.
Кушнерик, О. HR-менеджмент: інноваційний підхід до управління персоналом. Підприємництво та інновації, 2020. (12), С. 125-129. URL: https://doi.org/10.37320/2415-3583/12.21
Dessler G. Human Resource Management. 16th ed. Harlow : Pearson Education, 2020. URL: https://www.scirp.org/reference/referencespapers?referenceid=3598124
Шумілова І. Роль HR-відділу в управлінні персоналом сучасної організації. Фаховий аналіз та глобальні тренди. 2025. URL: https://www.eu-scientists.com/index.php/fag/article/view/409
Возна Л. Управління персоналом у сфері соціальних послуг. Молодий вчений. 2024. № 12. URL: https://molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/download/6566/6416/
Aydin O., et al. Artificial Intelligence, Virtual Reality and Augmented Reality in Human Resource Management: A Review. 2024. URL: https://arxiv.org/abs/2406.15383
Simpson E., et al. Human Resource Management and Artificial Intelligence: Emerging Trends and Applications. 2025. URL: https://arxiv.org/abs/2511.03916
Kondaurova I. Individualized Human Resource Management Concept in the Digital Economy. In: Proceedings of the International Scientific and Practical Conference. Atlantis Press, 2021. URL: https://www.atlantis-press.com/proceedings/ispc-cpslr-20/125954879
Armstrong M. Armstrong’s Handbook of Human Resource Management Practice. 15th ed. London : Kogan Page, 2020. URL: https://e- uczelnia.uek.krakow.pl/pluginfile.php/604792/mod_folder/content/0/Armstrongs%20Handbook%20of%20Human%20 Resource%20Management%20Practice_1.pdf
Chandler A. D. Strategy and Structure: Chapters in the History of the Industrial Enterprise. Cambridge : MIT Press, 1962
Porter M. E. Competitive Strategy: Techniques for Analyzing Industries and Competitors. New York : Free Press, 1980; Porter M. E. What Is Strategy? Harvard Business Review. 1996. Vol. 74, No. 6. P. 61–78
Mintzberg H., Ahlstrand B., Lampel J. Strategy Safari: A Guided Tour Through the Wilds of Strategic Management. New York : Free Press, 1998
Rumelt R. Good Strategy/Bad Strategy: The Difference and Why It Matters. New York : Crown Business, 2011
David F. R., David F. R. Strategic Management: Concepts and Cases. 16th ed. Harlow : Pearson Education, URL: https://cmls.org.uk/online/wp-content/uploads/2019/07/Strategic-Management-A-Competitive-Advantage- Approach.pdf
Mousa K. M., Ali K. A. A., Gurler S. Strategic Planning and Organizational Performance: An Empirical Study on the Manufacturing Sector. Sustainability. 2024. Vol. 16, No. 15. Art. 6690. URL: https://doi.org/10.3390/su16156690
Fuertes, Guillermo, Alfaro, Miguel, Vargas, Manuel, Gutierrez, Sebastian, Ternero, Rodrigo, Sabattin, Jorge, Conceptual Framework for the Strategic Management: A Literature Review—Descriptive, Journal of Engineering, 2020, 6253013, 21 pages, 2020. URL: https://doi.org/10.1155/2020/6253013
Спіцина А. Розвиток стратегії управління персоналом як невід’ємної частини стратегічної перспективи транспортної галузі. Вісник Хмельницького національного університету, 2023. 320(4), 451-465. URL: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2023-320-4-68
Нестеренко О., Спіцина А. Управління мотивацією персоналу підприємств транспортної галузі в умовах цифровізації. Modeling the development of the economic systems, (2024) (4), С. 304–311. URL: https://doi.org/10.31891/mdes/2024-14-40
Cooke, F. L., Schuler, R., Varma, A. (2020). Human resource management research and practice in Asia: past, present and future. Human Resource Management Review, 30(4), Article 100778. URL: https://doi.org/10.1016/j.hrmr.2020.100778
Schuler R. S., Jackson S. E. Linking Competitive Strategies with Human Resource Management Practices. Academy of Management Executive. 1987. Vol. 1, No. 3. P. 207–219. URL: https://journals.aom.org/doi/10.5465/ame.1987.4275740
Рудніченко Є., Гавловська Н., Лутюкв В., Чаїнська А. Сучасні технології управління персоналом. Вісник Хмельницького національного університету, 310 (5(12)) 2022 : С. 311-15. URL: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2022-310-5(1)-51.
Do H., Patel C., Budhwar P. Institutional context and HRM. 2022. URL: https://doi.org/10.1016/j.hrmr.2022
Edvardsson, I.R., Durst S. Human Resource Management in Crisis Situations: A Systematic Literature Review. Sustainability 2021, 13, 12406. URL: https://doi.org/10.3390/su132212406
Edvardsson I. R., Óskarsson G. K. (2021). Outsourcing of Human Resources: The Case of Small- and Medium- Sized Enterprises. Merits, 1(1), 5-15. URL: https://doi.org/10.3390/merits1010003
Спіцина А. Розвиток стратегії управління персоналом як невід’ємної частини стратегічної перспективи транспортної галузі. Вісник Хмельницького національного університету, 2023. 320(4), 451-465. URL: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2023-320-4-68
Нестеренко О., Спіцина А. Управління мотивацією персоналу підприємств транспортної галузі в умовах цифровізації. Modeling the development of the economic systems, (2024) (4), С. 304–311. URL: https://doi.org/10.31891/mdes/2024-14-40
Oshri I., Angeli F., Kotlarsky J., Sidhu J.S. Sustaining IT outsourcing performance during a systemic crisis: A configurational approach, The Journal of Strategic Information Systems, Volume 34, Issue 1, 2025, 101872, URL: https://doi.org/10.1016/j.jsis.2024.101872.
Хамініч С. Ю., Сокол П. М., Гордійчук С. М. Оцінка факторів успіху логістичних компаній у сучасному бізнес-середовищі. Бізнес Інформ. 2023. №3. C. 187–192. URL: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2023-3-187-192
Спіцина А. Є. Корпоративна культура як інструмент управління персоналом підприємств транспортної галузі в підвищенні їх конкурентоспроможності. Науковий журнал "Економічний вісник дніпровської політехніки". 2025. №1 (89) С. 209-219 URL: https://doi.org/10.33271/ebdut/89.209
Strohmeier S. Digital human resource management: A conceptual clarification. German Journal of Human Resource Management. 2020. Vol. 34(3). P. 345–365. URL: https://doi.org/10.1177/2397002220921131
Bansal A., Sharma R., et al. A study of human resource digital transformation (HRDT). Journal of Business Research. 2023. Vol. 157. URL: https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2022.113611
Kuzior A., Kettler K., Rąb Ł. Digitalization of Work and Human Resources Processes as a Way to Create a Sustainable and Ethical Organization. Energies. 2022. Vol. 15(1). Article 172. URL: https://doi.org/10.3390/en15010172
Нестеренко О.О., Спіцина А. Є. Закордонний досвід використання цифрових технологій в управлінні персоналом транспортних підприємств. Економічний вісник Дніпровської політехніки. 2025. № 3(91). С. 198-213 URL: https://doi.org/10.33271/ebdut/91.198
Strategic Human Resource Management: Back to the Future? London: CIPD / Institute for Employment Studies, 2019. URL: https://www.employment-studies.co.uk/system/files/resources/files/517_Strategic-Human-Resource- Management-Back-to-the-future-IES-CIPD-2019.pdf?utm_source=chatgpt.com
Oehlhorn C.E., Maier C., Laumer S., Weitzel T. Human resource management and its impact on strategic business-IT alignment: A literature review and avenues for future research, The Journal of Strategic Information Systems, Volume 29, Issue 4, 2020, 101641 URL: https://doi.org/10.1016/j.jsis.2020.101641
O’Reilly C. A., Chatman J. A., Doerr B. Organizational culture archetypes and firm performance. Journal of Business Research. 2024. Vol. 183. Article 114834. URL: https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2024.114780
Tadesse Bogale, A., Debela K. L. Organizational culture: a systematic review. Cogent Business & Management, 2024. 11(1). URL: https://doi.org/10.1080/23311975.2024.2340129
Kim S. J., Lee H. Corporate culture and organizational performance. Journal of Managerial Psychology. 2004. Vol. 19(4). P. 340–359. URL: https://doi.org/10.1108/02683940410537927
Dorantes L. M., Rich J., et al. A review of the future transport labour market: An EU perspective. Transport Policy. 2024. Vol. 149. P. 1–14. URL: https://doi.org/10.1016/j.ets.2024.100007
Křižan L., Kampf R., Stopka O. Human Resource Efficiency in Sustainable Railway Transport. Sustainability. Vol. 16(22). Article 10095. URL: https://doi.org/10.3390/su162210095
Cooke, F. L., Dickmann, M., Parry, E. (2022). Building sustainable societies through human-centred human resource management: emerging issues and research opportunities. The International Journal of Human Resource Management, 33(1), С. 1–15 URL: https://doi.org/10.1080/09585192.2021.2021732

ФІНАНСУВАННЯ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В МЕЖАХ ІНСТРУМЕНТУ CEF: ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УЧАСТІ УКРАЇНИ

2026-07-16T18:26:38+00:00

У статті досліджено особливості функціонування та фінансового забезпечення інструменту CEF як ключового інструменту підтримки розвитку транс’європейських мереж у транспортному, енергетичному та цифровому секторах. Розглянуто еволюцію інструменту CEF у межах програмних періодів 2014–2020 рр. та 2021–2027 рр., проаналізовано його правове забезпечення, стратегічні цілі та роль у реалізації політики ЄС щодо розвитку мережі TEN-T, декарбонізації транспорту, цифровізації та зміцнення стійкості інфраструктури.

Досліджено систему критеріїв відбору проєктів у межах інструменту CEF, яка базується на оцінюванні економічного, соціального та екологічного ефекту, рівня інноваційності та цифровізації, транскордонного значення, інтеграційного потенціалу та відповідності кліматичним цілям ЄС. Встановлено, що фінансова підтримка спрямовується, насамперед, на проєкти, які забезпечують розвиток мережі TEN-T, сприяють декарбонізації транспорту, розвитку мультимодальних перевезень, цифрової інфраструктури та військової мобільності. Обґрунтовано, що система відбору CEF орієнтована не лише на розвиток транспортної інфраструктури, а й на досягнення довгострокових цілей сталого розвитку ЄС. Особливу увагу приділено аналізу результатів реалізації напряму CEF2 «Транспорт» у 2021–2027 рр. Встановлено, що інструмент функціонує в умовах високого попиту на фінансування та значного перевищення обсягів заявлених потреб над наявними фінансовими ресурсами. Визначено ключові напрями інвестування, серед яких пріоритетне місце займає розвиток залізничного транспорту, транскордонної інфраструктури, цифрових транспортних систем, інфраструктури альтернативних видів палива та проєктів військової мобільності. Проаналізовано інституційні зміни у системі управління програмою, зокрема впровадження принципу «use it or lose it» та механізмів перерозподілу невикористаних коштів.

Обґрунтовано, що, участь України у програмі CEF2 створює додаткові можливості для фінансування проєктів розвитку транспортної інфраструктури, спрямованих на інтеграцію національної транспортної системи до мережі TEN-T. Водночас високий рівень конкуренції за ресурси обумовлює необхідність підвищення якості проєктної підготовки, інституційної спроможності та відповідності українських проєктів стратегічним пріоритетам транспортної політики ЄС.

Посилання

Малюта Л., Балушевський К. Розвиток інтермодальної логістики Україна – ЄС у контексті інтеграції до транспортної мережі TEN-T. Economic Analysis. 2025. 35(3). С. 54–67. DOI: https://doi.org/10.35774/econa2025.03.054
Лук’янова О.М. Пріоритети розвитку транспортної інфраструктури України. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2025. № 90. С. 165–171. DOI: https://doi.org/10.18664/btie.90.337307
Степанов О.В., Волобуєва Т.В., Cирота В.М., Місько Є.М. Автотранспортна інтеграція України до європейської мережі TEN-T. Вісник Херсонського національного технічного університету. 2026. № 2(97). С. 137–144. DOI: https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2026.2.16
Орєхова Т., Кузнєцов О. Програма «connecting Europe Facility» як фактор підвищення конкурентоспроможності України у мережі Транс’європейської економічної співпраці. Економiка i органiзацiя управлiння. № 2(58). 2025. С. 174–185. DOI: https://doi.org/10.31558/2307-2318.2025.2.17
Балакін Р. Л. Фонд з’єднання Європи в системі спільного фінансування критичної інфраструктури ЄС. Фінанси України. 2021. № 10. C. 61–80. DOI: https://doi.org/10.33763/finukr2021.10.061
Regulation (EU) 2021/1153 of the European Parliament and of the Council of 7 July 2021 establishing the Connecting Europe Facility and repealing Regulations (EU) No 1316/2013 and (EU) No 283/2014 (Text with EEA relevance). EUR-Lex. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/en/TXT/?uri=CELEX%3A32021R1153 7.
Regulation (EU) No 1316/2013 of the European Parliament and of the Council of 11 December 2013 establishing the Connecting Europe Facility, amending Regulation (EU) No 913/2010 and repealing Regulations (EC) No 680/2007 and (EC) No 67/2010 Text with EEA relevance. EUR-Lex. 2013. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2013/1316/oj/eng
Report from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions Progress Report on the Implementation of the 2021-2027 Connecting Europe Facility for the Years 2021-2024. COM/2025/516 final. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal- content/EN/TXT/?uri=COM%3A2025%3A516%3AFIN#footnote17

ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ ТА НІМЕЧЧИНИ У 2015- 2024 РОКАХ В УМОВАХ ЗМІН ГЛОБАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА

2026-07-16T18:33:37+00:00

У статті досліджено торговельно-економічні відносини між Україною та Німеччиною у 2015-2024 роках у контексті змін глобального економічного середовища та світової економічної кон’юнктури. Актуальність дослідження зумовлена посиленням ролі зовнішньої торгівлі у забезпеченні економічної стійкості України в умовах глобальних кризових явищ, а також значенням Німеччини як одного з провідних торговельних партнерів у межах Європейського Союзу.

Проаналізовано динаміку експорту, імпорту та зовнішньоторговельного обороту між Україною та Німеччиною, а також розглянуто структурні особливості двосторонніх торговельних потоків. Особливу увагу приділено впливу факторів світової економічної кон’юнктури, серед яких пандемія COVID-19, порушення глобальних логістичних ланцюгів, геополітична нестабільність та повномасштабна війна в Україні, що суттєво змінили умови функціонування міжнародної торгівлі.

Встановлено, що у 2015-2021 роках торговельно-економічні відносини між країнами характеризувалися загальною тенденцією до зростання, тоді як у 2022-2023 роках спостерігалося суттєве скорочення обсягів торгівлі під впливом негативних факторів світової кон’юнктури. У 2024 році виявлено часткове відновлення торговельної активності, що свідчить про адаптацію економічних суб’єктів до нових умов функціонування та поступову стабілізацію зовнішньоторговельних потоків.

У ході дослідження виявлено структурні дисбаланси двосторонньої торгівлі, які проявляються у стабільному переважанні імпорту над експортом, домінуванні товарної складової над послугами, а також у більш високому технологічному рівні імпортованої з Німеччини продукції порівняно з українським експортом. Це свідчить про технологічну асиметрію між економіками та обмежену диверсифікацію українського експорту.

Обґрунтовано, що фактори світової економічної кон’юнктури мають визначальний вплив на динаміку, структуру та інтенсивність торговельно-економічних відносин між Україною та Німеччиною, формуючи як можливості, так і обмеження їх подальшого розвитку.

Посилання

Державна служба статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua
Хомутенко, Л.І., Сизоненко, В.В. (2021). Зовнішньоторговельні відносини України з Німеччиною. Вісник СумДУ. Економіка, 1. DOI: 10.21272/1817-9215.2021.1-21
Шайда, О.Є., Косовська, В.В., Шайда, С.Р. (2022). Особливості зовнішньоторговельної співпраці України та Німеччини. Економіка та суспільство, 46. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-46-70
Шевченко, Л.В. (2019). Аналіз українсько-німецької інвестиційної співпраці. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки, 4 (1), 169-175. DOI: 10.31891/2307-5740-2019-272-4-1-169-175
Шевчук, В.О., Пивоварова, А.О. (2026). Порівняльний аналіз соціально-економічного розвитку України та Німеччини в умовах глобальних економічних трансформацій. Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки та управління в умовах глобальних змін: колективна монографія / Кол. авторів. Полтава: Астрая.
Statbase. URL: https://statbase.org
Trade Map. Міжнародний торговий центр. URL: https://www.trademap.org
Конференція Організації Об'єднаних Націй з торгівлі та розвитку. URL: https://unctadstat.unctad.org

ГЕОПОЛІТИЧНІ ВИКЛИКИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК БЕЗПЕКОВОГО І ТОРГОВЕЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА УКРАЇНИ ТА ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

2026-07-16T18:38:34+00:00

Суттєві трансформації системи міжнародних відносин, що відбуваються під впливом глобальних геополітичних змін, зростання безпекових ризиків та посилення взаємозалежності між економічною і безпековою складовими міждержавного співробітництва актуалізують дослідження взаємовідносин між країнами. В умовах повномасштабної російської агресії проти України особливого значення набуває розвиток стратегічного партнерства між Україною та Великою Британією, яка стала одним із ключових політичних, військових та економічних партнерів України.

Обґрунтовано взаємозв’язок між торговельно-економічним співробітництвом держав і їхньою безпековою взаємодією як взаємодоповнюючими складовими міжнародних відносин.

Проведено аналіз сучасного стану зовнішньої торгівлі між Україною та Великою Британією. Результати свідчать про збереження ресурсної спеціалізації України у двосторонній торгівлі та технологічну спрямованість британського експорту. Разом із тим зростання частки високотехнологічної продукції в окремих товарних групах і розширення торговельного співробітництва свідчать про наявність потенціалу для диверсифікації структури торгівлі, збільшення частки продукції з високою доданою вартістю та подальшого поглиблення українсько-британського економічного партнерства.

Визначено ключові геополітичні виклики, які впливають на українсько-британські відносини серед яких ключовими є російська військова агресія проти України, загроза європейській та міжнародній безпеці, поширення гібридних загроз. енергетична нестабільність, трансформація міжнародного порядку, виклики післявоєнного відновлення України. Обґрунтовано їхній вплив на формування пріоритетів співпраці в економічній і безпековій сферах.

Обґрунтовано перспективи подальшого розвитку взаємодії між Україною та Великою Британією, серед яких поглиблення безпекового та оборонного партнерства, розвиток торговельно-економічного співробітництва, участь Великої Британії у післявоєнній відбудові України, розширення співпраці в енергетичній сфері та поглиблення інноваційно-технологічного партнерства. Запропоновано напрями реалізації визначених перспектив та очікувані результати від їх впровадження.

Посилання

Власенко П.О. Великобританія та Україна: еволюція двосторонньої співпраці у безпековій, економічній та політичній сферах після Брекзиту. Науковий блог. ННІМВНБ. 2025. URL: https://naub.oa.edu.ua/velykobrytaniya-ta-ukrayina-evolyutsiya-dvostoronnoyi-spivpratsi-u-bezpekovij-ekonomichnij- ta-politychnij-sferah-pislya-brekzytu/
Географiчна структура зовнiшньої торгiвлi товарами. Державна служба статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/
Грубінко А.В. Міжнародна роль Великої Британії в умовах російсько-української війни. Наукові заходи Юридичного факультету Західноукраїнського національного університету. 2022. С. 293-299. URL: http://confuf.wunu.edu.ua/index.php/confuf/article/download/959/941.
Маньковський Є.В. Чинник Brexit у зовнішній політиці Великої Британії. Політикус: наук. журнал. 2024. № 2. С.165-169. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/19977.
Міжнародна економічна безпека України: теорія, методологія, практика : колективна монографія / за наук. ред. доц. Кравчука П. Я. Луцьк : ІВВ Луцького НТУ, 2020. 212 с.
Петруненко Я.В. Угода про сторічне партнерство між Україною та Великою Британією: правовий аналіз. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2025. Том 4. Вип. № 89. С. 125-189.
Стратегічні орієнтири поглиблення торговельно-економічних відносин України з країнами європейського союзу в умовах набуття Україною офіційного статусу кандидата на вступ до ЄС. Київ, 2025. 199 с. URL: https://dndiime.org.ua/wp-content/uploads/2025/05/Strategichi-orientiry.pdf
Стужук Ю.П. Співробітництво України та Великої Британії в умовах російсько-української війни. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. 2020. Вип. №2 (75). URL: https://znp- cvsd.nuou.org.ua/article/view/267500/263383.
Угода про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії від 08.10.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/826_001-20 (
Угода про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії від 12 січня 2024 р. URL: https://www.president.gov.ua/news/ugoda-pro-spivrobitnictvo-u-sferi- bezpeki-mizh-ukrayinoyu-ta-88277?utm_source=chatgpt.com (
Official website of the United Nations Conference on Trade and Development. URL: https://unctadstat.unctad.org/datacentre/dataviewer/US.TradeMatrix
One Hundred Year Partnership Agreement between the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland and Ukraine. GOV.UK. URL: https://www.gov.uk/government/news/one-hundred-year-partnership-agreement- between-the-united-kingdom-of-great-britain-and-northern-ireland-and-ukraine
UK – Ukraine Digital Trade Agreement. GOV.UK. URL: https://www.gov.uk/government/collections/uk- ukraine-digital-trade-agreement

ЕКОНОМІЧНІ МОДЕЛІ ІНТЕГРАЦІЇ ТРАНСПОРТНИХ АКТИВІВ В ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ

2026-07-16T18:43:51+00:00

Стаття присвячена узагальненню моделей інтеграції транспортних активів в енергетичні системи на основі емпіричного аналізу міжнародних практик двадцяти країн світу. Досліджено трансформацію транспортного сектору, за якої рухомий склад та інфраструктура розглядаються як активи, здатні надавати енергетичні послуги і формувати нові моделі створення вартості. Порівняльний аналіз проведено за технічними та економічними характеристиками в межах трьох концепцій: використання транспорту як мобільного накопичувача (V2G/V2X), транспортної інфраструктури як елемента генерації (I2G, включаючи фотовольтаїку та рекуперацію) та збору розсіяної енергії з дорожнього покриття (energy harvesting). Доведено, що цифрова агрегація цих розподілених ресурсів у віртуальні електростанції (ВЕС) та смарт-мережі дозволяє виходити на оптові ринки електроенергії. Класифіковано ключові економічні механізми монетизації за чотирма напрямами: капіталізація активів із низьким коефіцієнтом завантаження, інтерналізація позитивних екстерналій, багатостороння диверсифікація доходів, а також визначено інституційні моделі управління та фінансування проєктів. Виокремлено регуляторні, інституційні, інвестиційні та технічні бар'єри масштабування таких технологій. Окрему увагу приділено стратегічним перспективам України. Обґрунтовано, що за умов низького приватного попиту, дефіциту капіталу та комунальної власності на інфраструктуру, для країни найбільш ефективними є інфраструктурно орієнтовані рішення.

Визначено три пріоритетні напрями для впровадження в межах повоєнного відновлення: рекуперація енергії гальмування міського електранспорту, дахова фотовольтаїка на об'єктах депо та двонаправлена зарядка муніципальних автопарків. Реалізація цих рішень підвищить національну енергетичну безпеку завдяки децентралізації.

Посилання

Andersen P. B., Hashemi S., Sousa T. et al. The Parker project: cross-brand service testing using V2G. World Electric Vehicle Journal. 2019. Vol. 10, no. 4. Art. 66. DOI: https://doi.org/10.3390/wevj10040066
Ostermann A., Haug T., Regener V. Project Bidirectional Charging Management: results and findings from the BCM field trial. Antriebe und Energiesysteme von morgen. 2025. Vol. 23. P. 156–173. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-658-41439-9_13
ACT electric fleet vehicles powered grid during energy emergency. URL: https://www.cmtedd.act.gov.au/open_government/inform/act_government_media_releases/rattenbury/2024/act-electric- fleet-vehicles-powered-grid-during-energy-emergency
Mobilize V2G: the world’s first vehicle-to-grid product for end customers. Mobilize (Renault Group). 2023. URL: https://media.renault.com/mobilize-v2g-where-the-future-electric-renault-5-becomes-a-source-of-energy
Shekhar A., Kumaravel V. K., Klerks S. et al. Harvesting roadway solar energy: performance of the installed infrastructure integrated PV bike path. IEEE Journal of Photovoltaics. 2018. Vol. 8, no. 4. P. 1066–1073. DOI: https://doi.org/10.1109/JPHOTOV.2018.2820998
Bartłomiejczyk M., Połom M. Potential application of solar energy systems for electrified urban transportation systems. Energies. 2018. Vol. 11, no. 4. Art. 954. DOI: https://doi.org/10.3390/en11040954
China rolls out world’s first solar highway. 2018. URL: https://www.energymatters.com.au/renewable- news/chinas-innovative-solar-highway 8. 60% of Delhi Metro now powered by solar energy from Madhya Pradesh. 2019. URL: https://www.worldbank.org/en/news/feature/2019/06/05/delhi-metro-goes-solar
Ceraolo M., Lutzemberger G., Meli E. et al. Energy storage systems to exploit regenerative braking in DC railway systems: Different approaches to improve efficiency of modern high-speed trains. Journal of Energy Storage.
Vol. 16. P. 269–279. DOI: https://doi.org/10.1016/j.est.2018.01.017 (
Shukla, Anoop & Singh, Brajesh & Dixit, Kartikeya. CARBON TRADING: AN APPROACH TO SUSTAINABLE FUTURE DEVELOPEMENT IN INDIA. 2014. URL: https://www.researchgate.net/publication/358853635_CARBON_TRADING_AN_APPROACH_TO_SUSTAINABLE _FUTURE_DEVELOPEMENT_IN_INDIA (
Bartłomiejczyk M. Smart grid technologies in electric power supply systems of public transport. Transport. Vol. 33, no. 5. P. 1144–1154. DOI: https://doi.org/10.3846/transport.2018.6433
Zabihi N., Saafi M. Recent developments in the energy harvesting systems from road infrastructures. Sustainability. 2020. Vol. 12, no. 17. Art. 6738. DOI: https://doi.org/10.3390/su12176738
Tightiz L., Yoo J. A robust energy management system for Korean green islands project. Scientific Reports. Vol. 12. Art. 22005. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-022-25096-3
Colmenar-Santos A., Borge-Diez D., Ortega-Cabezas P. M. et al. Macroeconomic impact, reduction of fee deficit and profitability of a sustainable transport model based on electric mobility. Case study: city of León (Spain). Energy. 2014. Vol. 65. P. 303–318. DOI: https://doi.org/10.1016/j.energy.2013.11.077
Vehicle-to-Grid pilot project at Mirafiori. 2020. URL: https://www.media.stellantis.com/em-en/e- mobility/press/the-vehicle-to-grid-pilot-project-has-been-inaugurated-at-mirafiori (
Coase R. H. The problem of social cost. The Journal of Law and Economics. 1960. Vol. 3. P. 1–44. DOI: https://doi.org/10.1086/466560
Türkoğlu A.S., Güldorum H.C., Sengor I., Çiçek A., Erdinç O., Hayes B.P. Research paper Maximizing EV profit and grid stability through Virtual Power Plant considering V2G. Energy Reports, Vol. 11, 2024, рр. 3509–3520. https://doi.org/10.1016/j.egyr.2024.03.013
Vizzari D., Bahrani N., Fulco G. Coexistence of Energy Harvesting Roads and Intelligent Transportation Systems (ITS). Infrastructures, Vol. 8, 2023, 14. https://doi.org/10.3390/infrastructures8010014