ОБЛІКОВО-КОНТРОЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН ТА ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ АГРАРНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ
Ключові слова:
заробітна плата, регулювання оплати праці, сільськогосподарське виробництво, легалізація трудових відносин, облікова система, соціально-економічний розвиток, державна політикаАнотація
Досліджено особливості системи регулювання оплати праці в Україні, яка поєднує ринкове саморегулювання, державне та колективно-договірне регулювання, що включає діючі форми та системи оплати праці у певних суб’єктів господарювання. Розглянуто порядок державного регулювання процесу детінізації трудових відносин та заробітної плати, доведено, що інструменти державного регулювання процесу детінізації стають ефективними у гармонійному поєднання з різними формами мотивації роботодавців і працівників й посиленні соціальної відповідальності бізнесу. Проаналізовано сучасний стан трудової реформи, нововведень, до яких відносяться визначення на законодавчому рівні трудових відносин та їх ознак, запровадження принципу презумпції наявності трудових відносин і врегулювання питання правонаступництва у трудових відносинах, процедури попередження працівників щодо відповідних змін. Досліджено особливості оформлення трудових відносин і організації праці та її оплати у сільськогосподарському виробництві, які суттєво впливають на якість облікового забезпечення легалізації трудових відносин. Проведено аналіз впливу сезонності робіт у рослинництві, використання різних форм і систем оплати праці в аграрному секторі економіки, натуральної форми оплати праці, змісту первинних документів з обліку часу й виконаних робіт та їх відповідності сучасним вимогам. Доведено необхідність врахування зазначених чинників для забезпечення формалізації трудових відносин та заробітної плати в умовах посилення вимог до детінізації економічних процесів. Розглянуто основні положення методичного забезпечення розрахунків оплати праці робітників сільськогосподарського виробництва у період збирання врожаю, особливості застосування підсумкового обліку робочого часу, який являється доцільним в умовах ненормованого робочого часу та застосування підвищених норм в окремих умовах. Обгрунтовано необхідність створення ефективного механізму організації та регулювання заробітної плати, формування мотиваційного механізму, який базується на синергетичного поєднанні економічних стимулів та соціальних гарантій.