АНАЛІЗ ВИБОРУ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ СПОЖИВАЧАМИ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ ТА ФАКТОРІВ ВПЛИВУ
Ключові слова:
освітні послуги, споживач, заклад вищої освіти, конкурентоспроможністьАнотація
Конкурентоспроможність закладу вищої освіти залежить від спроможності організації адаптуватися до змін зовнішнього середовища, втому числі до змін ринку споживачів освітніх послуг. Тому завдання визначення споживчих інтересів щодо освітніх послуг та факторів певного вибору стоїть досить актуально.
У статті досліджено динаміку кількості споживачів освітніх послуг (студентів та випускників) України за певними галузями знань та спеціальностями за період з 2018 по 2020 роки у закладах вищої освіти – інститутах, університетах та академіях. За результатами дослідження встановлено значне скорочення кількості здобувачів вищої освіти. Скорочення кількості студентів зумовлено такими причинами, як демографічні фактори, зміна вимог щодо вступу на деякі спеціальності, скорочення та об’єднання вишів, низькою якістю освіти абітурієнтів, втратою довіри споживачів щодо якості вищої освіти в країні, економічною та політичною кризою в країні та світі та багатьма іншими.
У результаті проведеного аналізу визначено, що найбільший попит у споживачів спостерігається за спеціальностями, що пов’язані з бізнесом, юриспруденцією, охороною здоров’я та інформаційними технологіями. Встановлено, що вибір окремих спеціальностей для споживачів освітніх послуг в першу чергу ґрунтується на таких факторах, як висока заробітна плата, можливість кар’єрного зростання, широкий вибір місця роботи та вакансій, займання посад у гілках центральної влади в країні, у силових структурах, можливість трудової еміграції в країни ЄС та світу та робота за кордоном за отриманою спеціальністю.
У процесі дослідження виявлено, що найбільш запитані категорії фахівців у роботодавці відносяться до робочих спеціальностей та виробництва, продажів та закупок та сфери обслуговування. Встановлено що потреби ринку праці на сьогоднішній день направлені на збільшення фахівців робітничих спеціальностей на фоні приросту безробітного висококваліфікованого населення, а також молоді, що не працевлаштована після закінчення закладів освіти. Запропоновано розробляти стратегію розвитку закладу вищої освіти з урахуванням, як потреб споживачів, так і вимог ринку праці, щодо змісту та якості підготовки фахівців.